Кокарбоксилази гідрохлорид ліофілізований порошок для розчину для ін'єкцій 50 мг ампула з розчинником в ампулах 2 мл №10

діюча речовина: кокарбоксилази гідрохлорид;

1 ампула (2 мл) містить 50 мг кокарбоксилази гідрохлориду;

допоміжні речовини: натрію цитрат, динатрію едетат, малеїнова кислота, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або майже безбарвний розчин.

Прості препарати вітаміну В1. Код АТХ А11D A.

Кокарбоксилаза є складовою небілковою частиною (коферментом) ферментів, що регулюють обмінні процеси. В організмі утворюється з тіаміну внаслідок його фосфорилування. Особливо важливу роль відіграє у вуглеводному обміні, зокрема в окиснювальному декарбоксилуванні кетокислот (піровиноградної, α-кетоглютарової), а також у пентозофосфатному шляху розпаду глюкози. Знижує в організмі рівень молочної та піровиноградної кислоти, покращує засвоєння глюкози, трофіку нервової тканини, сприяє нормалізації функції серцево-судинної системи.

Для лікування гіповітамінозу та авітамінозу В1 кокарбоксилазу застосовувати не слід, оскільки її біологічні властивості не повністю збігаються з властивостями тіаміну.

В організмі не депонує. Екскретується з сечею.

У складі комплексного лікування:

патологічних процесів з порушенням вуглеводневого обміну; ускладнень, викликаних цукровим діабетом; захворювань серця, що супроводжуються порушенням ритму (екстрасистолії); периферичних невритів.

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Кокарбоксилаза підсилює кардіотонічну дію серцевих глікозидів та покращує їх переносимість.

При проведенні комплексної терапії необхідно враховувати властивість кокарбоксилази підсилювати кардіотонічну дію серцевих глікозидів.

Не вивчалась.

Ефективність і безпека застосування “Кокарбоксилази гідрохлориду” для лікування вагітних або в період годування груддю не встановлені, тому призначати препарат у ці періоди не рекомендується.

Зазвичай застосовують як компонент комплексної терапії. Препарат вводять внутрішньом’язово, рідше – підшкірно або внутрішньовенно. При внутрішньовенному струминному введенні об’єм розчину слід доводити до 10–20 мл, при краплинному – до 200–400 мл, додаючи 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози. Дозу для введення визначають індивідуально, з урахуванням характеру захворювання та тяжкості стану пацієнта. Дорослим слід вводити по 50–100 мг/добу одноразово. Курс лікування – 15–30 днів. При необхідності зазначену дозу можна ввести повторно через 1–2 години. Надалі слід переходити на підтримуючу терапію – 50 мг 1 раз на добу.

Дітям вводити підшкірно або внутрішньом’язово: з народження до третього місяця життя – 25 мг 1 раз на добу; від 4 місяців до 7 років – 25–50 мг 1 раз на добу, 8–18 років – 50–100 мг  1 раз на добу. При необхідності вказані добові дози можна вводити за два прийоми.

Застосовувати з народження. Не застосовувати препарат внутрішньовенно.

Проявляється у вигляді більш вираженої форми побічних реакцій. Рекомендовано припинення застосування препарату, симптоматичне лікування, спрямоване на нормалізацію дихання та діяльності серцево-судинної системи.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи: свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, задуху, набряк повік, гіперемію шкіри, акроціаноз, анафілактичний шок.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія.

Місцеві реакції: реакції у місці введення, включаючи: гіперемію, свербіж, набряк у місці ін’єкції.

Загальні порушення: слабкість, озноб, гіпертермія, порушення свідомості, загальмованість, біль у попереку.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла при температурі від 2 до 8 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці з картону.

За рецептом.

ТОВ «ФЗ «БІОФАРМА», Україна.

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.