Алергічний кон'юнктивіт характеризується гострим запаленням кон'юнктиви — слизової оболонки ока. Він проявляється сильним свербінням, вираженим почервонінням очей, рясною сльозотечею, непереносимістю яскравого світла і появою характерних сосочків на внутрішній поверхні верхньої повіки. Перераховані симптоми виникають в результаті вивільнення гістаміну і розширення дрібних судин ока після контакту з алергеном.

Найчастіше кон'юнктивіт є одним із симптомів системних алергічних захворювань, проте він може бути і самостійною хворобою. Наприклад, ізольований алергічний кон'юнктивіт розвивається у людей, які носять контактні лінзи (внаслідок індивідуальної нестерпності матеріалу лінз або засобів по догляду за ними).

Причини

Причиною алергічного кон'юнктивіту є аномальна реакція організму на речовини, які в нормі не викликають патологічних симптомів. Спровокувати розвиток хвороби можуть практично будь-які алергени — пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, парфумерія, косметика, дим, брудне повітря і т.д.

Всього виділяють кілька видів алергічного кон'юнктивіту:

• сезонний (полінозний) — обумовлений контактом кон'юнктиви з алергенним пилком рослин;
• цілорічний — характеризується тривалим запаленням кон'юнктиви з періодичними загостреннями, зазвичай викликається домашніми алергенами;
• лікарський — розвивається при використанні очних крапель, що містять алерген (наприклад, консервант);
• весняний кератокон'юнктивіт — частіше зустрічається у дітей, характеризується одночасним запаленням кон'юнктиви і рогівки ока.

В 75-95% випадків алергічний кон'юнктивіт поєднується з ринітом (ринокон'юнктивіт). При цьому до очних симптомів додається свербіж і закладеність носа, поява слизових виділень з носової порожнини, періодичні напади кашлю і чхання.

Діагностика і лікування

Розпізнати захворювання зазвичай вдається на підставі його характерною клінічної картини. При огляді лікар-офтальмолог також проводить диференціальну діагностику з іншими видами кон'юнктивітів --бактеріальним, вірусним, грибковим і т.д. Як правило, досвідчений клініцист з легкістю розрізняє ці захворювання при огляді очного яблука в щілинній лампі.

Для лікування хвороби використовують кілька груп препаратів:

• Стабілізатори мембран тучних клітин (Кромогексал, Кромолін, Алерго-Комод). Перешкоджають дегрануляції тучних клітин і вивільненню гістаміну — медіатора алергії.
• Антигістамінні засоби (Олопатадин, Азеластин, Левокабастин). Пригнічують процеси утворення гістаміну і лейкотрієнів, тим самим зменшуючи прояви алергії.
• Глюкокортикостероїди (Дексаметазон, Гідрокортизон). Мають потужну протизапальну дію, що робить їх ефективними при важкому алергічному кон'юнктивіті.
• Антиконгестанти (Візин Класичний, Тетризолін, Візоптік). Звужують судини, знімають набряк слизової оболонки і зменшують почервоніння очей, полегшуючи самопочуття хворого.

Як правило, перераховані засоби використовуються у вигляді очних крапель і мазей. У деяких випадках в лікування алергічного кон'юнктивіту включають препарати системної дії (антигістамінні, стероїдні). Потреба в їх застосуванні виникає при наявності інших супутніх симптомів алергії — риніту, дерматиту, бронхоспазму і т.д.

Для специфічної профілактики алергічного кон'юнктивіту використовують метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). З його допомогою вдається знизити чутливість кон'юктивальної оболонки до алергенів, що дозволяє уникнути повторної появи неприємних симптомів.