Бронхіальною астмою (БА) називається генетично обумовлене захворювання дихальних шляхів, для якого характерне алергічне запалення їх слизової оболонки. При цьому у хворого розвивається гіперреактивність бронхів, тобто підвищена чутливість до подразнюючих факторам. Саме ці патологічні процеси в бронхіальному дереві викликають епізодичну поява нападів астми.

Симптоми бронхіальної астми

Основною ознакою бронхіальної астми є напади задухи, які виникають після контакту з алергеном або неалергічним провокуючим фактором (холод, тютюновий дим, різкий запах і т.д.). Під час нападу вдих відбувається швидко й уривчасто, після чого слідує тривалий утруднений видих. У багатьох хворих появі задухи передують продромальний явища у вигляді закладеності носа, першіння в горлі, нападоподібного сухого кашлю і т.д.

Бронхіальна астма часто проявляється в нічний час, змушуючи людину прокидатися від відчуття стиснення у грудях. Через задуху хворий змушений приймати сидяче положення, в якому йому стає легше. Під час нападу з'являються свистячі хрипи, які можна почути на невеликій відстані від людини. При уважному розгляді також можна помітити активну роботу м'язів преса і пояса верхніх кінцівок — вони залучаються до дихального акту в спробі полегшити видих і компенсувати нестачу повітря.

Причини і фактори ризику

Бронхіальна астма відноситься до хвороб з генетичною схильністю. У людей з обтяженою спадковістю вона зустрічається в 2-3 рази частіше ніж у тих, чиї родичі не мали алергічних захворювань. Зазвичай дитина успадковує від батьків схильність до розвитку атопії, гіперактивності бронхів і гіперпродукції IgE. В подальшому симптоми астми проявляються під впливом провокуючих чинників зовнішнього середовища.

Фактори ризику, що провокують розвиток БА:

• дріжджові грибки, дерматофіти;
• інгаляційні та харчові алергени;
• хімічні речовини;
• холодне повітря;
• різкі запахи;
• пасивне куріння;
• інтенсивні фізичні навантаження і т.д.

Незважаючи на те, що напади бронхіальної астми обумовлені дією провокуючих чинників, головною причиною хвороби є хронічне запалення і підвищена чутливість дихальних шляхів. На тлі цього напади задухи виникають дуже легко, при впливі навіть мінімальної кількості алергену.

Діагностика

Вирішальне значення в діагностиці БА відіграють дослідження дихальної функції легень — спірометрія і пульсоксиметрія. З їх допомогою визначають показники газообміну, швидкісні і об'ємні показники, а також функції дихальних м'язів. На підставі результатів досліджень встановлюють стадію розвитку бронхіальної астми, що дозволяє підібрати оптимальну схему лікування.

Лікування і профілактика

Для боротьби з БА використовують базисні препарати, що знімають запалення і зменшують гіперреактивність бронхів, а також препарати симптоматичної терапії, які допомагають знімати напади задухи. Оптимальні комбінації лікарських засобів і частоту їх застосування визначається індивідуально, з урахуванням стану пацієнта і стадії розвитку астми.

До препаратів базисної терапії відносяться:

• інгаляційні кортикостероїди (Пульмікорт, Інгакорт);
• кортикостероїди системної дії;
• кромони (Тайлед, Інтал);
• антагоністи лейкотрієнів (Сингуляр, Аколат);
• моноклональні антитіла (Реслізумаб, Бенралізумаб).

Для купірування нападів бронхіальної астми найчастіше використовують інгаляційні β2-адреноміметики короткої дії (Сальбутамол, Фенотерол). Ці препарати швидко знімають бронхоспазм, завдяки чому усувають задуху і практично моментально поліпшують самопочуття хворого.

При тяжкому перебігу БА також можуть використовувати β2-адреноміметики тривалої дії (Сальметерол, Формотерол) в комбінації з інгаляційними кортикостероїдами. У такому поєднанні препарати надають більш виражену дію і знижують частоту нападів, відчутно підвищуючи якість життя хворого. Для профілактики нападів також використовують метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), суть якого полягає в корекції імунної відповіді і зниженні чутливості організму до алергенів.

Важливою складовою лікування БА є елімінація алергенів, тобто уникнення контакту з речовинами, що провокують напади астми.