Терміном хронічний гастрит об'єднують групу захворювань шлунка, для яких характерне запально-атрофічне ураження його слизової оболонки. Прогресуюча атрофія слизової призводить до порушення секреторної, моторної і інкреторної функцій шлунка. При тривалій відсутності лікування хронічний гастрит може викликати метаплазію, яка є передраковим станом

Види гастриту

У 85-90% випадків хронічний гастрит є хелікобактер-асоційованим. Це означає, що він розвивається у людей, інфікованих бактерією Helicobacter pylori. Даний мікроорганізм є поширеним збудником захворювань шлунково-кишкового тракту. Більшість людей заражається ним ще в дитячому віці (інфекція може мати оральний або аліментарний шлях передачі).

Хронічні гастрити, не асоційовані з хелікобактерної інфекцією, зустрічаються рідше — їх частка в структурі захворюваності становить всього 10-15%.

Найбільш часті причини їх розвитку:

• тривалий прийом препаратів з групи НПЗЗ (аспірин, диклофенак натрію);
• шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем);
• аутоімунні процеси в слизовій оболонці шлунка;
• часті стреси і нервові потрясіння.

Залежно від типу ураження слизової оболонки гастрит буває ерозивним і неерозивним. Для першого характерне утворення невеликих ерозій (ран), при другому вони відсутні.

Механізм розвитку

Процес розвитку гастриту запускається під дією бактерій або інших провокуючих чинників. У людини знижуються захисні властивості слизової оболонки шлунка, через що вона запалюється і перестає справлятися зі своїми функціями. При цьому порушується продукція соляної кислоти та інших важливих компонентів шлункового соку, що додатково ускладнює перебіг хвороби.

Тривалий запальний процес у слизовій оболонці викликає її атрофію, а в подальшому і метаплазію — заміщення нормальних клітин кишковим епітелієм. Слід розуміти, що метаплазія є фактором ризику раку шлунка і з часом може призводити до розвитку аденокарциноми.

Симптоми хронічного гастриту

У більшості випадків гастрит проявляється періодичними болями в області шлунка і диспепсичними явищами. Як правило, болі виникають відразу після їди і часто бувають пов'язаними з вживанням певних продуктів харчування. Прийом антацидів і антисекреторних препаратів зазвичай полегшує самопочуття хворого.

При порушенні моторної функції шлунка у людини може з'являтися відчуття переповнення, нудота, блювота, гіркота в роті і порушення стула.

Діагностика і лікування

Для діагностики хронічного гастриту використовують об'єктивні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. При пальпації лікарі виявляють болючість в епігастральній ділянці, при ендоскопії — характерні запальні зміни слизової оболонки. У шлунку хворих з хелікобактер-асоційованими формами хвороби виявляють бактерії Helicobacter pylori.

Пацієнтів з хронічними гастритами лікують амбулаторно. Як правило, їм призначають щадну дієту і медикаментозну терапію, спрямовану на придушення хелікобактерної інфекції та зниження шлункової секреції. Для лікування використовують кілька груп лікарських препаратів: антибіотики, протимікробні засоби, інгібітори протонного насоса, H2 -гістаміноблокатори і т.д.

При необхідності в схему лікування можуть включати прокінетики (Домперидон, Метоклопрамид), антациди і препарати урсодезоксихолевої кислоти.