Верапамил-Дарница раствор для инъекций 0,25% ампула 2 мл №10

Розчин для ін'єкцій.

Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на серце. Код АТС C08D А01.

Клінічні характеристики.

Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія; тріпотіння/мерехтіння передсердь                       (за винятком синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW).

Нестабільна стенокардія у пацієнтів, яким протипоказані нітрати та/або                                    β-адреноблокатори, включаючи вазоспастичну стенокардію, варіантну стенокардію, стенокардію Принцметала.

Артеріальна гіпертензія; гіпертонічний криз.

У педіатричній практиці – при пароксизмальній надшлуночковій тахікардії.

•     Кардіогенний шок.

•     Гостра фаза інфаркту міокарда з ускладненнями (брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність).

•     Тяжкі порушення провідності: синоатріальна або атріовентрикулярна блокада                     II і III ступеня, за винятком пацієнтів, яким імплантований штучний водій ритму.

•     Брадикардія з частотою серцевих скорочень менше 50 уд/хв., артеріальна гіпотензія з рівнем артеріального тиску менше 90 мм .рт.ст.

•     Синдром слабкості синусового вузла, за винятком пацієнтів, яким імплантований штучний водій ритму.

•     Декомпенсована серцева недостатність.

•     Тріпотіння/мерехтіння передсердь із супутнім синдромом Вольфа-Паркінсона-
Уайта (ризик виникнення шлуночкової тахікардії).

•       Гіперчутливість до верапамілу або до будь-якого іншого компонента препарату.
Протипоказано застосовувати внутрішньовенно  пацієнтам, які приймають                             β-адреноблокатори (крім реанімаційних заходів).

У разі гострої коронарної недостатності внутрішньовенне введення препарату має бути ретельно обґрунтованим (необхідно виключити можливість інфаркту міокарда), за станом пацієнта треба пильно наглядати.

Внутрішньовенне введення слід здійснювати повільно (не менше 2 хвилин) під наглядом медичного персоналу, контролем ЕКГ та артеріального тиску. Пацієнтів, які одержували верапаміл внутрішньовенно як стартове лікування нестабільної стенокардії, необхідно якнайшвидше перевести на прийом верапамілу перорально.

Рекомендовані дози для дорослих та підлітків з вагою понад 50 кг:

початкова доза становить 5 мг верапамілу гідрохлориду (що відповідає 2 мл Верапамілу-Дарниця, розчину для ін'єкцій); у разі необхідності через 5-10 хвилин ввести ще 5 мг. Якщо необхідно, можливе подальше крапельне введення 5-10 мг Верапамілу-Дарниця, розведеного у 0,9 % розчині натрію хлориду, тривалістю 1 годину; іншим розчином для розведення може бути 5 % розчин глюкози з рН < 6,5. Середня добова доза при внутрішньовенному введенні не має перевищувати 100 мг верапамілу гідрохлориду.

У пацієнтів з порушеною функцією печінки біодоступність верапамілу значно збільшується. У таких випадках дозу слід визначати з обережністю.

Рекомендовані дози для дітей.

При тахікардії, пов'язаній із серцевою недостатністю, перед внутрішньовенним введенням необхідно провести дигіталізацію.